25 квітня у філії Музею історії містаКиєва — «Музеї окупації Києва» відбудетьсяурочисте відкриття виставки «Чорнобиль. Тінь над Києвом: до 40-річчя аварії».
Що відчував Київ у перші дні після Чорнобиля– місто, яке опинилося поруч із катастрофою, але довгий час не мало повної інформації про її масштаб?
Виставка пропонує подивитися на події квітня1986 року не лише як на історичний факт, а як на досвід міста і його мешканців. Через архівнідокументи, світлини, особисті свідчення та предмети повсякденного вжитку відтвореноперші дні після аварії – від моменту вибуху до поступового усвідомлення трагедії.
Особливу увагу зосереджено на житті Києва: як катастрофа впливала на щоденні маршрути, роботу, відпочинок і турботу про дітей. Географічна близькість до Чорнобиляпоєднувалася з браком достовірної інформації, формуючи атмосферу невидимої небезпеки.
Окремий акцент зроблено на інформаційному вимірі. Замовчування, запізнілі повідомленнята контроль над поширенням даних стали частиною реальності, що впливала на рішеннялюдей і їхнє відчуття безпеки. Чорнобиль для багатьох киян став не лише техногенною катастрофою, а глибоким соціальним і психологічним досвідом.
З часом наслідки аварії вийшли далеко за межі1986 року, проявившись у деградації довкілля, впливі на здоров’я населення та трансформаціїсуспільних настроїв.
«Виставка осмислює пам’ять як живий і безперервний процес, у якому Чорнобильпостає не як далекий епізод минулого, а як досвід, що й досі формує наше відчуттявідповідальності. Водночас це історіязамовчування. Київ опинився в епіцентрітривожної тиші поруч із невидимою загрозою, але в межах свідомого мовчання радянськоївлади. Сьогодні ми говоримо про це відкрито, відновлюючи пам’ять і повертаючи голоси, якітривалий час залишалися непочутими», — зауважила генеральна директорка Музею історії міста Києва Вікторія Муха.
Виставка «Чорнобиль. Тінь над Києвом» звертається до пам’яті як до живого процесуосмислення. Вона пропонує подивитися на Чорнобиль не як на віддалену історію, а як на досвід, що досі формує наше відчуття безпеки, правди і відповідальності.
Партнер проєкту: Державний архів міста Києва