Науково-практична конференція «Київ і кияни. Культурний простір міста в умовах воєнних лихоліть»
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Запрошуємо Вас до участі у щорічній науково-практичній конференції
«КИЇВ І КИЯНИ», яка відбудеться 23–24 листопада 2026 року у Музеї історії міста Києва.
Конференція проходитиме в змішаному форматі – особисто та дистанційно Конференція проходитиме в змішаному форматі – особисто та дистанційно.
Тема конференції: МІФИ ТА ЛЕГЕНДИ: ЯК КИЇВСЬКІ НАРАТИВИ
ФОРМУЮТЬ СУЧАСНУ КУЛЬТУРУ.
Мета конференції
Метою конференції є дослідження процесів формування, трансформації та функціонування міських міфів Києва як складової колективної пам’яті та культурної ідентичності, а також проаналізувати їхній вплив на сучасні культурні практики, публічний простір і символічне осмислення міста в умовах актуальних соціально-політичних змін, зокрема під час повномасштабної війни.
Окремою метою є виявлення потенціалу міфотворення як інструменту переосмислення культурної спадщини, формування нових наративів і розвитку креативних підходів у музейній, мистецькій та туристичній діяльності.
Напрями роботи конференції
- Архаїчні та середньовічні легенди Києва як культурний капітал XXI століття: що з них «працює» сьогодні, а що залишилося радше символічним.
- Міфи модерного й радянського Києва: від образу «міста-героя» до культурного переосмислення радянських наративів.
- Київ у популярній культурі: графіка, серіали, відеоігри, музика, комікси, малі форми художньої літератури.
- Нові міфи воєнного часу: героїчні історії, локальні легенди, урбан-фольклор та те, як війна формує нову символічну мапу Києва.
- Міф у міському брендингу та туристичних практиках: чи потрібен Києву новий міф? Як його створюють культурні інституції?
- Публічний простір як носій міфу: топоніміка, меморіали, музеї й нові культурні маршрути.
Питання для дискусії
• Як саме міфи впливають на наше щоденне сприйняття міста?
• Які наративи сьогодні формують київську ідентичність?
• Чи може міський міф конкурувати з історичною правдою — і чи потрібно це?
• Які ризики та можливості несе міфотворення у воєнний час?
• Як культурні інституції працюють із київськими легендами?
Робоча мова конференції – українська.
Останній термін подачі статей – 07 вересня 2026 року.
Статті будуть надруковані та удоступнені в електронному форматі на сайтах Музею історії міста Києва та Інституту історії України НАН України до початку роботи конференції.
Попередні випуски
Випуск 13: http://resource.history.org.ua/item/0016112
Випуск 14: http://resource.history.org.ua/item/0017033
Випуск 15: http://resource.history.org.ua/item/0017714
Випуск 16: http://resource.history.org.ua/item/0018249
Випуск 17: http://resource.history.org.ua/item/0018993
Публікація та виступ
Допускається публікація статті автора (-ів) без виступу на конференції.
Також допускається виступ на конференції без публікації статті, за умови попереднього надання Оргкомітету конференції тез доповіді та ухвалення теми доповіді Оргкомітетом.
Оргкомітет залишає за собою право здійснювати відбір і редагування надісланих матеріалів.
Роботи, що не мають наукової новизни, містять елементи плагіату, загального низького рівня, не відповідають тематиці та вимогам щодо оформлення, подані після 07 вересня 2026 р. не будуть допущені до участі в конференції!
Автори несуть відповідальність за підбір і достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, власних назв тощо
Вимоги до оформлення статей
Обсяг – 20–40 тис. знаків з пробілами.
Шрифт: Times New Roman 14 кегль; інтервал – 1,5; поля – 20 мм з усіх берегів.
Усі ілюстрації, таблиці, графіки, а також підписи до них надсилаються окремими файлами.
До статей обов’язково додаються написані двома мовами (українська та англійська):
прізвище, ім’я, місце роботи, місто, e-mail, назва публікації, анотація (до 1000 знаків), ключові слова (3–7 слів).
Посилання автоматичні підрядкові, оформляються згідно стандарту ДСТУ 8302:2015:
https://www.grafiati.com/uk/info/dstu-8302-2015/examples/
У випадку невідповідності посилань вимогам роботи відхилятимуться.
Окремим файлом також надсилаються відомості про автора із зазначенням прізвища, імені, наукового ступеня, посади, місця роботи, електронної пошти, номера контактного телефону.
Назва файлу статті – латинськими літерами прізвище автора (наприклад: petrenko.docx).
Назва файлу з відомостями про автора – латинськими літерами за зразком: petrenko_avtor.docx
Вимоги до тез
Тези подаються в довільній формі, містять чітке обгрунтування актуальності, новизни, висновки або перспективи дослідження.
Звертаємо Вашу увагу, що тези доповідей в збірнику матеріалів конференції не публікуватимуться.
Обсяг – до 3 000 знаків.
📧 Статті та тези доповідей приймаються на e-mail:
miknauka@gmail.com
Зразок оформлення статті
Марія Тимошенко,
завідувач відділу «Київ давній і середньовічний»
Музею історії міста Києва
Київ
byzantinica@gmail.com
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ПОЛИВ’ЯНИЙ ПОСУД У ПОБУТІ КИЯН
Давньоруському Києву належала виключна роль у споживанні та перерозподілі привізних продуктів, зважаючи на географічне розташування міста, його соціально-економічне та політичне значення столиці. У статті дається огляд знахідок візантійського полив’яного посуду. Ця категорія керамічного імпорту, на противагу довозу візантійських амфор, так і не набула масового характеру. Попри багаторічні дослідження та залучення цих матеріалів до ряду робіт широкої тематики, спеціальних тематичних зводів, публікації окремих знахідок та комплексів, осмислення корпусу візантійського полив’яного посуду в історичній топографії та соціокультурному просторі міста залишається актуальним науковим завданням.
Ключові слова: Візантія, полив’яний посуд, Київ, імпорт, торгівля
Mariia Tymoshenko,
Head of the Division “Kyiv Ancient and Medieval”
Museum of Kyiv History
Kyiv
byzantinica@gmail.com
BYZANTINE GLAZED POTTERY IN DAILY LIFE OF KYIVANS
In the period of the 10-th – 13-th centuries Kyiv obtained an exceptional role in use and distribution of the imported goods due to its geographical location, political importance and social development. The numerous category of import coming from Byzantium. In contrast to the amphorae, delivered to Rus` in large quantities, glazed pottery remains among the unique finds throughout this period. The paper gives an overview of glazed pottery retrieved from the archaeological deposits of Kyiv. Most of the findings have been already published within overall catalogs or in case of special items or assemblages. Thus, the paper aims to give a new approach to the findings and consider them as a case data set in terms of historic topography and socio-cultural space of medieval Kyiv. We assume a clear social stratification for this category of import and it primary concentration in the Upper town.
Keywords: Byzantine, glazed pottery, Kyiv, trade relations, imported goods