20 вересня виповнюється 90 років із дня народження Юрія Сікала (20 вересня 1936 року – 07 листопада 2017 року), першого українського професійного режисера-лялькаря, головного режисера Київського академічного театру ляльок, педагога, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв Польщі.
Юрій Іванович Сікало був справжнім фанатом своєї справи: він безупинно експериментував, шукав нові форми і сенси, навчав, популяризував мистецтво театру ляльок. Розвиткові лялькового мистецтва Юрій Сікало присвятив більше 50 років свого життя, за що колеги назвали його «лялькар-епоха».
Юрій Сікало закінчив Ленінградський інститут театру, кіно і музики у 1966 році. У 1965 році він прийшов у Київський театр ляльок, де був спочатку режисером-постановником, а з 1980 року – головним режисером театру. З приходом Сікала в театр розпочався період розквіту закладу. Новий творчий керманич був сповненим ентузіазму, нових ідей, та великої поваги і до глядачів, і до акторів театру – колеги згадують, що він «підкоряв усіх захопленістю матеріалом, захопленістю своїх вирішень, вірою, залюбленістю у виконавців».
Загалом у творчому доробку Юрія Сікала біля двохсот вистав лялькового репертуару для дитячої аудиторії, дорослих глядачів та для сімейного перегляду. Деякі з них можна і зараз подивитися в театрі.
З приходом Юрія Сікала київський глядач відкрив для себе у театрі ляльок такий феномен як вистава для дорослих глядачів. Починаючи з 1976 року, репертуар театру став регулярно поповнюватися постановками так званої вечірньої сцени: «Божественна комедія» І. Штока, «Йосиф Швейк проти Франца-Йосифа» за Я. Гашеком, «Любов, любов…» за Д. Боккаччо, «Енеїда» за І. Котляревським, «Дон-Кіхот» за М. Сервантесом та іншими виставами. Юрій Сікало активно співпрацював з українськими драматургами, композиторами, художниками, вишукував, чим, за його словами, «зачепити» дорослого глядача, як популяризувати мистецтво ляльки в українського глядача.
Окрім того, Юрій Сікало був сповнений бажання навчати, викладати, створювати нове покоління ляльководів та підвищувати культуру акторської майстерності, тож він став фундатором української професійної школи лялькарів – заснував при театрі студію по підготовці акторів-ляльководів та спецкурс для акторів театру ляльок при Київському естрадно-цирковому училищі.
Музей історії міста Києва зберігає афіши та ляльки зі спектаклів, які створював Юрій Іванович Сікало в Київському академічному театрі ляльок, – вони демонструються в експозиціях музею, репрезентуючи київську міську культуру.
