Виставка присвячена світлій пам’яті Миколи Стратілата, заслуженого художника України, який помер 9 березня 2023 р. на 81-му році життя. Микола Стратілат – різножанровий художник, що створив сотні творів у різних техніках; займався переважно графікою (станкова гравюра, ілюстрація книг, екслібрис), однак не менш майстерними є його живописні акварелі, що також представлені на виставці.
Формування Миколи Стратілата як художника з власним ідіостилем почалось у Києві, куди він приїхав навчатися з рідного села Макіївки (Чернігівщина) в далекому 1959 році. Закоханість у Київ пізніше знайшла відображення у серії гравюр «Пісня про Київ», а також в бажанні відтворити в художніх роботах історичні пам’ятки, деякі з яких доводилося реконструювати (серія «Знищені святині Києва»).
Кожному шанувальнику української поезії ім’я художника відоме передовсім як ілюстратора поетичних видань, що з’являлися упродовж 1970-х – 1990-х рр., однак центральне місце в його творчості займає шевченківська тема. Навіть події в житті художника містично перепліталися з шевченківськими датами (22 травня – день народження, 9 березня – день смерті). Упродовж усього творчого шляху Микола Стратілат зображував мальовничі куточки України, пов’язані з національним генієм (Київщина, Черкащина, Чернігівщина). До 200-ліття з народження Тараса Шевченка у видавництві «Дух і Літера» з’явився альбом гравюр Стратілата «Світе тихий, краю милий, моя Україно», що підсумував багаторічну працю графіка.
Хто не знає невеличкої затишної майстерні Миколи Стратілата на Андріївському узвозі, 34-в? Це найдавніший будинок на цій вулиці, у 1843 р. тут гостював Тарас Шевченко у польського письменника і критика Міхала Грабовського. Художник дуже любив свою майстерню, любив приймати тут друзів і оповідав усім історію будинку. У дні Києва він виносив свій друкарський станок на вулицю, показуючи всім охочим, як створюється гравюра, і даючи можливість навіть дітям зробити свій відбиток, а потім дарував його. У цій майстерні збиралися патріоти, друзі художника, – люди, які наблизили відновлення української державності.
Микола Стратілат умів бачити невидиме іншим – «Янгола над озером», душі дерев і квітів, одухотворену природу і своє земне призначення: у живописній роботі «Земне тяжіння – Автопортрет» він постає як розп’яття з палаючого дерева, тримаючи на плечах гніздо, з якого у височінь злітають білосніжні лебеді… Світла і вічна йому пам’ять!