Одним із найбільш цінних історичних зображень є портрет. За ним історик може вивчати не тільки зовнішній вигляд певної особи, а й епоху, до якої належить портретна пам’ятка. Свою специфіку мають так звані родинні портрети, тобто замовлені особою для своєї сім’ї, на пам’ять своїм спадкоємцям. Так, з’являються родові портретні галереї багатих сімей, по яких можна вивчати зміни у зовнішньому вигляді, духовному світі людей, історичних умовах життя.
Коли у 20-х роках ХVIII століття винайшли фотографію — цей новий дивовижний винахід поширився світом дуже швидко. До українських земель технологія докотилася уже на початку 1840-х. На великих ринках (наприклад, на київських Контрактах) це чудо демонстрували іноземні фотографи — публіка була у захваті. Згодом ініціативу перехопили місцеві любителі модних гаджетів. У Києві поступово починають з’являтися фотостудії.
Історія жанру сімейний фотопортрет бере початок приблизно тоді ж. Перші фотопортрети з’явилися в тридцятих роках ХІХ століття, але технологія отримання знімків була складна, а тому створення сімейної фотографії була радісною святковою подією. До дня, коли треба було фотографуватися, люди готувалися, вбиралися в найсвятковішу одежу, і всією сім’єю з гарним настроєм і з радісними усмішками відправлялися до фотографа.
Ближче до ХХ століття фотографія стала буденною частиною життя киян.
Під час наукової роботи над створенням нового музею «Садиба на Кудрявці» зібрано багато цікавих матеріалів і особливо світлин про Кудрявець та його мешканців.
На Кудрявці віддавна існував потужний осередок освіти і науки – Київська духовна семінарія, Астрономічна обсерваторія, Народна аудиторія. В різні часи тут мешкали Іван Франко, Іван Нечуй –Левицький, Федір і Василь Кричевський, Микола Лисенко . Під час Української революції на Вознесенському узвозі містилися казарми Корпусу Січових Стрільців на чолі зі славетними полковниками армії УНР Євгеном Коновальцем та Андрієм Мельником.
В будинку нашого музею на Кудрявській, 9 жили дуже цікаві особистості – викладач Анадрій Демуцький, професор М. Дроздов, педагог В. Петрова, вдова радника О. Ляшенко, теолог Афанасій Булгаков. У березні 1911 року садибу придбав публіцист та громадський діяч Павло Мазюкевич. У тому ж році на його замовлення за проектом В. Кричевського було збудовано флігель, де пізніше проживала Марія Грінченко, письменниця і перекладачка, художниця Дінора Мазюкевич , відома дослідниця Києва, авторка макета стародавнього Києва Х-ХІІІ ст., який експонується в Софії Київській.
Виставка розповідає не тільки про відомих, але й про звичайних мешканців Кудрявця ХІХ століття, яких можна побачити на сімейних фото з приватних колекцій, про їх побут, інтер’єри, уподобання, захоплення, про книжки, які вони читали, про що писали в рукописних альбомах . Два найстаріших фото датуються 1878 роком і представлені в оригіналі. Це світлини молодого подружжя, яке з 1889 року мешкало на вул. Кудрявській, 10 , де і зараз живе їх нащадок. Також експонуються фотокопії видів Кудрявця ХІХ століття з фондів Музею історії міста Києва, які ніколи не виставлялись. Меблі, посуд, вишивка, гравюри, аксесуари ХІХ століття, належать фондам нашого музею і несуть на собі дотик епохи, настрій, думки і уподобання її сучасників.
Значення цих світлин особливо велике, оскільки вони зберігають до наших днів те, що давним-давно відійшло і стерлося з пам’яті, нагадують нам, якими були кияни і місто сотні років тому.
Ukrainian 
English