24 серпня 1991 року Україна відновила свою незалежність. У Києві цей вирішальний крок визрівав упродовж попередніх подій: 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, а вже 24 липня над будинком Київради вперше замайорів синьо-жовтий прапор. Восени того ж року на тодішній площі Жовтневої революції вибухнула Революція на граніті — перший ненасильницький Майдан сучасної України. У серпні 1991-го саме столиця стала епіцентром ухвалення Акту проголошення незалежності, остаточно підтвердженого всеукраїнським референдумом 1 грудня.
Події 1991 року знаменували не виникнення держави з нуля, а відновлення її перерваної самостійності. Українська державна традиція бере початок від давньоруської Київської держави та тягнеться крізь століття — через Галицько-Волинське королівство XIII–XIV століть, Козацьку державу XVII–XVIII століть, а також Українську Народну Республіку та Українську Державу 1917–1921 років. Київ завжди лишався непохитним осередком цієї тяглості, а Софія Київська, Києво-Печерська лавра та вікові пам’ятки міста зберігають матеріальні свідчення нашого глибокого коріння.
У ХХ столітті українці двічі намагалися вибороти незалежність — у добу Визвольних змагань 1917–1921 років та в роки Другої світової війни. Київ щоразу ставав ареною державотворення й спротиву: тут діяла Українська Центральна Рада, проголошувалися її Універсали, а Софійська площа увійшла в історію як місце обрання гетьмана Павла Скоропадського та проголошення Акту Злуки 1919 року. У 1941 році, в умовах нацистської окупації, саме в Києві постала Українська Національна Рада як спроба відродити український державний центр.
Головним ворогом і перешкодою для української самостійності завжди виступала Московія — Росія. Від нищення козацького устрою до імперського винищення мови й культури, від радянського тоталітарного терору до сучасної загарбницької війни, ворог послідовно намагався заперечити саме право українців на власний державний і цивілізаційний шлях.
Відновлення незалежності 1991 року відкрило новий етап боротьби за свободу. Революція на граніті, акція «Україна без Кучми», Помаранчева революція та Революція Гідності засвідчили зрілість громадянського суспільства, здатного відстоювати суверенітет та європейський вектор розвитку. Київські майдани перетворилися на простори, де гартувалася новітня українська політична нація.
Сьогодні захист незалежності означає захист самобутньої української цивілізації — її прагнення до свободи, демократії, самоврядування та творчого розвитку духовного й матеріального життя. Героїчна оборона Києва в лютому–березні 2022 року зламала загарбницькі плани ворога та вкотре довела незламність українського духу. Попри щоденні ракетні й дроновіобстріли, руйнування цивільної інфраструктури та воєнні випробування, столиця тримає стрій, залишаючись серцем національного спротиву.
Сьогодні Київ — це живий символ державотворчої тяглості. Тут закладалися підвалини Русі, ухвалювалися доленосні рішення ХХ століття, виборювалася незалежність 1990-х і гартувалася воля сучасних Майданів. Історія української незалежності триває просто зараз — у стійкості столиці, подвигу Збройних Сил та боротьбі всього народу за вільне й самостійне майбутнє.
