В ці травневі дні вся світова громадськість відзначає Міжнародний день музеїв. Музеї у суспільстві відіграють важливу роль, не лише як скарбниця культурних артефактів, а як інституція, яка зберігає, виховує колективну пам’ять, відбиває національну ідентичність кожної держави. Саме такі функції закладаються в розвиток міських музеїв. Музей історії міста Києва діє в столиці України майже півстоліття. Музей Києва – скарбниця матеріальних і духовних цінностей нації. Це колективна пам’ять багатьох поколінь киян.
Звернемося до історії. Від ідеї створення міського музею до втілення цієї тези в життя відстань майже півтора століття. Як вважають дослідники першою музейною колекцією з історії міста було зібрання Музею київських старожитностей Університету Св. Володимира, створеного у 1834 р. Збірка, переважно, складалася із знахідок давньоруського періоду, а також із відповідних документів з їх дослідження. Разом з тим, колекція мала тенденцію до збільшення за рахунок матеріалів з історії Києва пізнього середньовіччя. Типологічно вона майже повністю складалася з речових предметів. У 1842 р. згідно з новим статутом Університету Св. Володимира, музей отримав назву – Музей мистецтв і старожитностей. Упродовж 90 років він діяв під такою назвою. Було зібрано шість з половиною тисяч музейних предметів. З часом змінював свій профіль, став комплектуватися знахідками з інших губерній, а не лише київськими матеріалами. Він так і не став загальноміським і доступним, а більше слугував науковим і навчальним цілям.
У 1897-1899 рр. будується перша музейна споруда Києва – Київський художньо-промисловий та науковий музей на сучасній вул. М. Грушевського,6 (тепер у ньому міститься Національний художній музей України). 1 серпня 1899 р. на першому поверсі Музею було відкрито археологічну виставку з нагоди ХІ Всеросійського археологічного з’їзду, що відбувся в Києві. Ця дата вважається датою заснування музею, колекції якого згодом дали народження кільком музеям Києва. Офіційне відкриття музею відбулося у грудні 1904 р. З 1902 по 1923 р. музей очолював відомий археолог, етнограф, мистецтвознавець, академік УАН Микола Біляшівський (1867 – 1926). На початку ХХ ст. , Музей перетворився, як і прагнув його директор, в справжній «монумент української культури, монумент монолітний, неподільний і грандіозний». У 1912 р. у музеї був створений відділ «Старий Київ», де збиралися документи, речові матеріали різних періодів з історії Києва. Увага зверталася також, на необхідність фотографування сучасного їм Києва, з його архітектурою, повсякденням, фіксуванням забудови різних районів міста, а не лише центру. У відділі Старого Києва до 1917 р. була зібрана достатня кількість матеріалів з минулого міста.
До ідеї створення Музею історії Києва повернулися у 1920-1930-ті роки. Саме тоді були закладені основи концепції майбутнього міського музею. Провідні вчені Всеукраїнської академії наук (ВУАН) Олекса Новицький та Михайло Грушевський розробили програми, які визначили містознавчий та історико-побутовий характер Музею міста Києва. У цих концепціях вони розширили хронологічні рамки документування музеєм історії міста – від найдавніших часів до сучасності, а відповідно і зміст його зібрання. Це відрізнялося від трактування ролі міського музею у перші десятиліття ХХ ст., коли музеєві відводилася роль дослідницького центру з проблем регіонального містознавства та пам’яткознавства, навколо якого мали формуватися громадські інституції відповідного профілю.
Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років Музей історії Києва так і не був створений. Спочатку не могли віднайти приміщення під Музей, потім істориків старої школи було оголошено провідниками буржуазної ідеології. Різкій критиці у пресі були піддані О. Новицький, П. Курінний, Ф. Ернст та інші вчені.
Наступна спроба, спрямована на створення музею міста, була у 1960 р. Тоді при Державному історичному музеї заснували Комісію києвознавців, серед фундаторів якої були письменники – М. Рильський, С. Скляренко, М. Ушаков; науковці – І. Ігнаткін, В. Сарбей; музейники – В. Ткаченко, А. Галайчук та інші діячі науки і культури.
Нарешті, урядом України у листопаді 1978 р. було прийнято рішення про створення Музею історії міста Києва. Відкрився музей для відвідувачів 26 травня 1982 р. у Кловському палаці. У 2004 р. експозицію демонтували і Музей переселили в Український дім, де він донині й знаходиться.
У 2012 р. на вул. Б. Хмельницького ,7 (споруда передана Музеєві) відкрився виставковий центр Музею, де розмістилася тематична виставка «Київ і кияни через століття». З початком повномасштабної російсько- української війни експозиція виставки згорнута. Нині у Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва проводяться різні тематичні історичні, мистецькі виставки. Освітні програми знайомлять дітей і дорослих з різноманітними цікавими періодами в історії рідного міста.
На сьогодні Музей історії міста Києва має 10 філій, де співробітники проводять виставки, зустрічі, майстер-класи. В сучасних умовах вони стають простором інституційного збереження колективної пам’яті. За майже півстоліття існування музею ( а в 2028 році музей буде відзначати 50- літній ювілей зі дня створення). За весь цей час колекція музею значно збільшилася, загальна кількість музейних предметів налічує понад 300 тисяч одиниць зберігання, серед них 132 тисячі одиниць – археологічна колекція, яка свідчить про давню історію міста. Музейна колекція відображає все багатогранне життя великого і давнього міста. Предмети характеризують історичні події та життя киян від найдавніших поселень на території Києва до сучасності. Музей має 10 філій, але ,на жаль, до сьогодні не має власного приміщення. Всі філії Музею через свої виставки, освітні програми не лише зберігають і популяризують історичні та культурні артефакти, а й активно сприяють формуванню національної ідентичності, усвідомленню спадкоємності поколінь.
Роль Міського музею сьогодні – переосмислення історії міста, подача різних тем з позицій сьогоднішнього дня, разом з тим, збирання матеріалів про сьогодення: киян – учасників російсько-української війни, учасників оборони Києва, волонтерів, медиків, рятувальних служб. Свідчення киян про повсякденне життя в місті під час війни. Показ всіх проблем розвитку міста і держави в сучасних умовах шляхом створення виставок, освітніх програм у співпраці з музеями міста і країни. Саме співпраця з музеями Києва дає найкращі результати виставкової, наукової та освітньої роботи. Музейне братство України, серед якого й Музей історії міста Києва, діє й працює, гідно відповідає викликам сьогодення.
