Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Затишна садиба на Паньківській 9, як і понад сто років тому, зачарує кожного, хто сюди завітає. Єдиний експонат — Дім Грушевських — з якого починалася історія музею у 1992 р., залишається найціннішим надбанням і сьогодні, а голос його пам’яті — унікальним ключем до осмислення місії та концепції відродженої історичної пам’ятки.

Експозиція музею розгорнута з листопада 2006 р. в меморіальному будинку, який 1908 р. придбав Михайло Грушевський з дружиною, братом та сестрою. Садиба, що розкинулась в історичній Паньківщині, в серці знаного “латинського кварталу”, була освячена й українським міфом. Набуту маєтність замикали вулиці Паньківська, Микільсько-Ботанічна й Тарасівська. Про їхні назви побутувала легенда, мовляв походять вони від імен кирило-мефодіївців — Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова й Тараса Шевченка. Офіційно не підтверджений, цей популярний міф надавав садибі особливого національного колориту.

Підкреслив цей колорит і зведений поруч шестиповерховий з мансардою прибутковий “фамільний дім”, фасад якого оздобили в українському стилі за проектом талановитого архітектора і художника Василя Кричевського. Це був своєрідний виклик — своє неприборкане українство Грушевський волів підкреслити і в такий спосіб. Так у центрі Києва від 1909 р. засяяв барвами майоліки унікальний архітектурний витвір, яким його власники пишалися й називали “дарунком краси Києва”. Не змирившись з проголошеною самостійною, ні від кого незалежною Україною, під час наступу на Київ в січні 1918 р. більшовицьке військо зумисне обстріляло цей красень. Під час пожежі згоріли унікальні колекції українських старожитностей, бібліотека й архів історика.

Уцілів лише триповерховий флігель, який ще від 1908 р. уподобали брат Олександр та сестра Ганна. До цього єдиного родинного прихистку повернувся з еміграції і старший брат Михайло. І тепер тут, у трьох кімнатах, які займав Михайло Грушевський з дружиною Марією та єдиною донькою Катериною у 1924–1931 рр., відтворено меморіальну квартиру (робочий кабінет вченого, вітальню, кімнату доньки). В основу наукової концепції цієї унікальної експозиції покладено знамениті слова Кобзаря: “У нас нема зерна неправди за собою”. І тому в меморіальній квартирі можна побачити виключно меблі та побутові речі Грушевських.

Робочий кабінет є унікальною музейною реконструкцією, яку вдалося здійснити завдяки знімкам кінця 1929 р., що зафіксували кожний куточок домашньої робітні історика. Справжнім скарбом вченого була бібліотека (понад 4 тисячі книг) ― вже третя за його життя книгозбірня. Томи фундаментальних праць історика, періодичні видання, книжки-подарунки з дарчими, раритетні примірники з відомими чорнильними штампами “Михайло Грушевський”, а часом цілі корпуси енциклопедій ― крок за кроком «повертаються» на своє місце. Чи не єдиною окрасою кабінету був підлоговий годинник ― оригінальний витвір 1830-х рр. новгород-сіверського майстра, колишнього кріпака Хоми Шота.

Аромат улюбленої кави, на яку Грушевські збиралися в затишній вітальні з рідними й друзями, повертає до тих часів, до тихих розмов, а часом і коляди. Ось дивляться зі старих світлин три покоління дружної родини, надією і опорою якої був Михайло Сергійович.

Емоційною домінантою меморіальної експозиції стала кімната доньки — «зірки першої величини» історичної школи Грушевського. Представлені два раритети — фотопортрет історика, подарований йому учнями в день 60-ліття та живописний портрет Катерини Грушевської пензля Івана Труша. Ці експонати створюють віртуальний діалог найрідніших душ і рівноправних колег: батька і доньки, учителя й учениці, які пліч о пліч творили велику національну науку — майбутнє України.

Саме на Паньківській 9 у 1926 р. Михайло Грушевський написав свою коротку автобіографію, сюжети якої лаконічно відтворено в історико-біографічній експозиції. В основу архітектурно-художнього вирішення цього розділу покладено так звану “лінію Кричевського”, яка об’єднує музей в цілісний ансамбль. Тут можна ознайомитись з особистими документами, рукописами, листами історика та його рідних, найповнішим в Україні зібранням творів М.Грушевського та виданнями за його редакцією, унікальною іконографічною збіркою.

Відроджуючи традиції Паньківської 9, музей став місцем проведення конференцій, презентацій, семінарів, які об’єднані в цикл під назвою “Історичні вправи в Домі Грушевських”. Виставкові проекти підпорядковані головній ідеї: відродити в новому форматі втрачену збірку українських старожитностей Михайла Грушевського. Саме тому на всіх традиційних “Вернісажах у Грушевських” презентуються мистецькі твори “в смаках” видатного дослідника й шанувальника української культури. Влітку гостей музею збирає на терасі вишукана імпреза “Кавові історії Грушевських” — розповіді про мистецтво і філософію спілкування. Серед нових проектів –прогулянка Ботанічним садом “Романтичні побачення з Михайлом Грушевським”, яка знайомить нас із закоханим майбутнім професором, фестивалі під назвою “Hrushevsky Garden Party”, театралізована екскурсія-вистава “Позаочі”, пішохідний маршрут “Володимирський шлях Михайла Грушевського”, екскурсія-дискурс “Міфи про Михайла Грушевського та реальність”.

Відзначивши 10-ліття відкриття експозиції (листопад 2016) та 25-річчя від дня створення музею (лютий 2017 р.), науковці музею з гордістю підсумовують: давня мрія стати центром грушевськознавства в Україні стала реальністю. За 25 років співробітниками музею написано близько 200 наукових праць, надрукованих в поважних академічних журналах і збірниках, енциклопедіях та часописах, впорядковано й видано 8 книжкових видань. В музеї зібрана бібліотека грушевськознавчої літератури та україніки, в якій кожен відвідувач може ознайомитися з новітніми надбаннями сучасних дослідників, переглянути документальні фільми про Великого Українця і спробувати осмислити: “Хто такий Михайло Грушевський?”…