Музей окупації Києва

Переосмислення історичних подій в контексті державно-національної політики призвели до необхідності правдиво представити історію міста в найдраматичніші періоди життя українського народу: від початку Української революції в 1917 р. – до відновлення державного суверенітету і незалежності в 1991 р. Висвітлення особливостей численних окупацій Києва у ХХ ст. є завданням музею та основним змістовим акцентом його експозиції. Існування будь-якого окупаційного режиму супроводжується двома явищами, що характеризують поведінку місцевого населення: опором та колаборацією. Для сучасної України ці теми є вкрай актуальними. Тому музей пропонує новий погляд на окупаційні режими, насамперед, радянський, політика якого на теренах України досі сприймається контроверсійно.

Музей розглядає окупаційні режими через призму їхньої діяльності в конкретному місці, а саме в Києві. Основними темами музейної експозиції є: – Ідеологія окупаційних режимів. Тут показано, що політичні цілі цих режимів були поза межами України; вони розглядалася лише як ресурс для їхнього здійснення. – Окупаційний терор. У цьому розділі висвітлюється те, що окупаційні режими впродовж свого існування свідомо розглядали та проводили політику знищення та залякування місцевого населення як основного засобу забезпечення свого панування. – Руйнування міського середовища. Продемонстровано, як окупаційні режими цілеспрямовано знищували або спотворювали міський простір відповідно до своїх ідеологічних та політичних цілей. Означену тематику в музеї розкрито: – фотографіями та документами, особистими речами безпосередніх учасників подій, листівками, газетами періоду окупації; – зразками зброї та військового спорядження, яке використовувалося ворогуючими сторонами; – картами і схемами. Музей запрошує відвідати інтерактивну VR-виставку «Бабин Яр». Музей історії міста Києва працював над цим проєктом більше року. Понад 50 фахівців брали участь у його створенні: історики, професійні актори, 3D-художники та спеціалісти з розробок у віртуальній реальності. Оточення сцен створювалися у 3D-форматі за архівними матеріалами, а деякі об’єкти запозичено з фондів музею, де їх було скановано в об’ємі за допомогою фотограмметрії. Отримані матеріали наповнювали інтерактивом і збирали на платформі Unreal Engine.